- конфірмувати
- —————————————————————————————конфірмува́тидієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
конфірмувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. 1) заст. Затверджувати судовий вирок і т. ін. 2) Здійснювати обряд конфірмації (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
конфірмований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до конфірмувати … Український тлумачний словник
конфірмування — я, с. Дія за знач. конфірмувати … Український тлумачний словник